Spizh Studio

Роблю з другом (Фелікс Бамфорт) шрифтовий проект. І як завжди збираю все в одному мудборді — дослідження, референси, всякі посилання. Щоб зрозуміти куди мені рухатись, я завжди підбираю метафори, збираю картинки, як от фото Олімпії Максім. Але напарнику таке не заходить. Разом з тим, в його підході багато чого, до чого не звик я. Це мабуть найцікавіше у спільній роботі, ти вчишся новому, вчишся йти на компроміси (читай: не посилати все нахрін після першої суперечки) і відстоювати свою позицію.

За останні роки я без перебільшення зробив близько тисячі лого-локалізацій для Netflix. Деякі з них ви точно бачили, якщо у вас український інтерфейс, деякі для відомих фільмів або серіалів, як от Дивні Дива, або останній сезон Чорного Дзеркала. Деякі більш вдалі, а для деяких було дуже мало часу і я роблю рука-лице коли бачу їх вже у інтерфейсі на телевізорі. Втім, я завжди слідкую за якістю. І ввесь цей час я хотів ділитися, розказувати про всякі тупі випадки, коли наприклад оригінальна назва це коротке слово, а в перекладі українською треба зробити три довгих слова і щоб було схоже. Але руки ніяк не доходять. Завжди здається, треба якось серйозніше підготувати матеріал. А зараз збирав дещо для портфоліо і подумав, не ті часи зараз, щоб до чогось серйозно ставитися. Тому от, знайдіть 10 відмінностей. І якщо цікаво, то поститиму по троху інші адаптації.

Безкоштовна реєстрація. Англійською мовою. Вище я вже згадував Future Fonts. Платформа з цікавою філософією, що ставить процес вище завершеності і дає дизайнерам свободу публікувати шрифти у процессі й будувати шрифтову культуру відкрито. Декілька раз на рік, вони проводять онлайн-подію, де різні шрифтовики коротко розкривають якусь тему стосовно індустрії, або презентують якийсь яскравий проект. Я буду слухати все, але як мінімум, порадив би три розповіді від дуже цікавих спікерів: James Edmondson, словолитня OHNO, про те, як починати шрифтовий свою невеличку шрифтову студію. Думаю, там не тільки для шрифтарів буде цікаво. Philipp Neumeyer, словолитня Rüdiger, про те, як він відкрив для себе і досліджував певний жанр у шрифтовому дизайні. Diana Ovezea and Barbara Bigosińska, словолитня Blast, про те, як невелика співпраця по одному проекту переросла у щось більше. Не знаю їх особисто, але звучить цікаво. Зареєструватися безкоштовно, щоб отримати нагадування можна тут. Дивитися на YouTube можна буде тут.

FutureFonts — це прикольна бізнес-модель і платформа, де можна купити шрифт у процесі розробки. Дизайнери виставляють на продаж ранні версії своїх шрифтів, поступово оновлюють їх, а користувачі отримують до них доступ і підтримують авторів у процесі. Щось типу шрифтового Кікстартера. До того ж у шрифтовій індустрії це щось на кшталт антипода до MyFonts, який ви знаєте, і який належить корпорації зла Monotype. Бо Monotype — це типу як Amazon у світі шрифтового дизайну. Ним користується величезна частина світу. Але при тому всі розуміють, що це монополіст, який знищує і знецінює локальні ринки. В Україні Amazon не працює, але думаю, суть зрозуміла — це глобальний монстр у своїй сфері, і Monotype поводиться подібно на шрифтовому ринку. Але дідько, хрін з ними, з монополістами. Я не про це хотів писати. FutureFonts — це цікаве явище яке вже років сім як існує. Просто я якось не зустричав там українських студій і дизайнерів, натомість, знаю багатьох, хто продає через MyFonts. Якщо ви ще не були там і не роздивлялися — дуже раджу просто зайти й подивитися як виглядає світла сторона шрифтового інтернету. А подію я запощу пізніше. І напишіть, блск, чи ви знаєте цю платформу, щоб я розумів краще тутешню публіку.

Гляньте, там окрім цікавих шрифтів є багато процесу, скетчів, каліграфії і летерінгу. Кожен рік студенти самі роблять сторінку для свого курсу. Сторінка мого року навчання теж незабаром з'явиться. Думаю, цьому році.